Діагностичні ознаки

Діагностичні ознаки АС у конткретного пацієнта встановлюється консиліумом фахівців на підставі певних ознак, а саме:

• відсутності усвідомлення самого себе і нездатності взаємодіяти з навколишнім середовищем;
• відсутності доказів яких-небудь цілеспрямованих зусиль та довільної реалізації поведінкових реакцій на зорові, слухові, тактильні і больові стимули;
• відсутності доказів розуміння мови;
• збереженості перемінних, але невпорядкованих циркадних ритмів неспання та сну;
• достатній збереженості автономних гіпоталамічних і стовбурових функцій для того, щоб тривало виживати за допомогою симптоматичного лікування та догляду;
• розладу функції сфінктерів;
• збереженості рефлексів черепних нервів (зіничних, окулоцефалічних, корнеальних, окуловестибулярних, спинальних та ковтального).

Типові судження дослідницьких груп:
а) надто повільний прогрес на фоні постійно існуючої субкомпенсації функцій основних систем організму;

б) невиправдані, на їх погляд матеріальні затрати, моральні витрати як медичного персоналу так і близьких хворого.
Здійснення активних лікувальних дій спрямованих на відновлення церебральної гемодинаміки, дає можливість скоротити період ресусцитації, уникаючи появи незворотних змін у мозковій тканині, що пришвидшує появу елементів мінімальної свідомості у хворого.

Вартість лікування таких хворих, в США складає    120 000 -140 000$ на рік на одного хворого (Самборський Е.В., 2001). Порівнюючи економічні витрати на лікування одного хворого  з АС у США, у нашій країні вони знижуються в  6-8 разів  при можливому більш позитивному результаті, використовуючи новітні методики координованого мультидисциплінарного підходу (патент Держпатенту України „Спосіб нейрореабілітації хворих на апалічний синдром”  № 72725 А від 31.12.03р.).

Наш досвід нейрореабілітаціїї пацієнтів з АС дав можливість виділити 4 сучасних методик координованого мультидисциплінарного підходу:

1. Всебічного первинного комплексного мінімально інвазивного обстеження пацієнта в стані коми або АС із застосуванням УЗД судин головного мозку, УЗД серця, УЗД органів черевної порожнини та малого тазу, ЕКГ, капіляроскопії, МРТ, МРА, що забезпечує отримання цілісної картини причинно-наслідкових зв’язків між функціональними системами кровообігу (макро-, регіонального та мікросудинного) і дихання.
2. Вибору оптимальних параметрів функціонування серцево-судинної, дихальної та видільної систем для забезпечення стабільності нейродинамічних процесів із формуванням тенденції до наростання амплітудно-частотних показників нейродинамічної активності.
3. Формування оптимальних граничних параметрів діяльності серцево- судинної, дихальної та нейродинамічної систем при виконанні нейрореабілітаційних навантажень із метою запобіганню критичних девіацій в стабільному функціонуванні всіх систем організму.
4. Індивідуального вибору програми нейрореабілітації для конкретного пацієнта із застосуванням масажу, кінезитерапії, біоритмокорекції, психологічної та логопедичної стимуляційної корекції, ароматерапії залежно від аналізу отриманих даних попередньої діагностики нейропсихологічного статусу, стану артикуляційно-мовного апарату, тонусу м’язів та їх здатності до пасивно-активних рухів, шляхів реагування організму на зовнішні подразники.