Науково-інноваційний менеджмент  — вид діяльності, пов’язаний із трансформацією наукових досліджень і розробок, інших науково-технологічних досягнень у новий чи покращений продукт, введений на ринок, в новий чи покращений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, чи новий підхід до соціальних послуг.

Відповідно до Закону «Про інвестиційну діяльність» Інноваційна діяльність ? одна з форм інвестиційної діяльності, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу.

У світовій економіці нині спостерігається сповільнення, вихід із якого може дати хвиля нововведень, що викличе період зростання. Ситуація у вітчизняній науці характеризується безробіттям, зменшенням частки ВВП держави, яка витрачається на науку, й відсутністю наукового забезпечення основної частини товарів, що знижує конкурентоспроможність України та гальмує науково-технічний прогрес.

Стратегічним ресурсом економічного розвитку й зростання за даних умов стають інформація, знання, новітні технології та управлінські практики.

Збудувати інноваційну економіку можна з допомогою створення нових ринків:

• ринку інтелектуальної власності,
• ринку інвестицій,
• ринку знань та ідей,
• ринку нових організаційних форм,
• ринку послуг.

Доцільним є створення державою

• венчурних фондів,
• бізнес-інкубаторів,
• інноваційних центрів,
• центрів трансферу технологій,
• кластерів малого та середнього бізнесу тощо.

Організаційно-економічний механізм управління економічним розвитком передбачає два рівні:

макро– (на рівні держави, регіону чи галузі) і

мікро– (на рівні конкретного суб’єкта підприємницької діяльності).

До макрорівня відносять механізми державного регулювання ринкових відносин, правове регулювання підприємницької діяльності, соціальне та політичне регулювання.

Під макрорівнем маються на увазі дії підприємств з метою віднаходження ринкових можливостей, в основі яких – розробка та виведення на ринок новацій, що можуть забезпечити підприємству конкурентоспроможність.

Наукові досягнення, новітні технології та інноваційні чинники розвитку мають значний потенціал для зростання економіки України. Інноваційна економіка може стати наступним етапом після індустріальної економіки.

Важливою проблемою на державному рівні є реалізація інтелектуальних ідей та їх комерціалізація із нематеріальних в матеріальні активи, а також забезпечення тісного зв’язку між науковою та підприємницькою сферами.

Кластерна модель інноваційного розвитку – ефективний спосіб підвищення конкурентоспроможності підприємства, яка може розглядатися як потенційна модель інвестицій у розвиток та реалізацію проектів інноваційного наукового бізнесу.

Науковий інноваційний менеджмент передбачає й нові підходи до управління персоналом, одним із таких підходів є талант-менеджмент або ж управління талантами. Вищезазначена методика надає змогу ефективніше мотивувати молодих науковців та повніше використовувати їхні здібності з метою забезпечення економічного зростання у державі.