Постковідна судинна медицина: новий напрямок сучасної ангіології

Від пандемії до нової судинної патології

Пандемія COVID-19 стала безпрецедентним викликом для світової медицини. Уже на початку пандемії стало очевидним, що SARS-CoV-2 уражає не лише легені, а й серцево-судинну систему, головний мозок, нирки та інші органи через пошкодження судинного русла та порушення кровообігу.

Проте найбільшою несподіванкою стали віддалені наслідки COVID-19. Тисячі пацієнтів після одужання продовжували скаржитися на хронічну втому, задишку, головний біль, когнітивні розлади, порушення пам’яті, нестійкість артеріального тиску, серцеві аритмії та інші симптоми, які часто не пояснювалися результатами стандартних обстежень.

Саме в цей період сформувався новий науковий напрямок — постковідна судинна медицина, що вивчає наслідки COVID-19 для макро- та мікроциркуляторного русла, механізми розвитку судинних ускладнень та підходи до їх діагностики й лікування.

Науковий пріоритет української школи судинної медицини

Одними з перших в Україні на проблему постковідних судинних уражень звернули увагу фахівці Наукового центру «Верітас» та Клініки судинних інновацій під керівництвом професора Уляни Лущик.

Ще у 2022 році були представлені наукові доповіді та опубліковані матеріали, в яких COVID-19 розглядався насамперед як системне судинне захворювання з ураженням:

• ендотелію судин;
• мікроциркуляторного русла;
• системи венозного відтоку;
• регіональних судинних басейнів;
• механізмів тканинної перфузії;
• систем артеріо-венозної та артеріоло-венулярної регуляції.

Ці дослідження стали підґрунтям для формування концепції постковідної ангіопатії, постковідного макросудинного синдрому та постковідного мікросудинного синдрому.

Чому COVID-19 став судинною хворобою?

Судинна система є найбільшою транспортною мережею організму людини.

Основна функція судин полягає у забезпеченні безперервного руху крові від серця до органів і тканин та повернення її назад до серця.

Вірус SARS-CoV-2 має здатність ушкоджувати ендотелій — внутрішній шар судинної стінки, який регулює:

• судинний тонус;
• проникність судин;
• згортання крові;
• транспорт кисню;
• тканинну перфузію;
• мікроциркуляцію.

Ураження ендотелію запускає каскад патологічних реакцій:

• системне запалення;
• мікротромбоутворення;
• порушення кровоплину;
• венозний застій;
• блоки мікроциркуляції;
• тканинну гіпоксію.

Саме тому навіть після зникнення вірусу наслідки судинного ушкодження можуть зберігатися роками.

Постковідна ангіопатія: хвороба всього судинного русла

Постковідна ангіопатія — це комплекс функціональних та структурних змін судинної системи, які виникають після перенесеної коронавірусної інфекції.

Ураження можуть виникати на різних рівнях судинного кровопроводу:

Макросудинний рівень

• артеріальні тромбози;
• венозні тромбози;
• порушення мозкового кровообігу;
• порушення венозного відтоку;
• регіональні гемодинамічні конфлікти.

Мікросудинний рівень

• мікротромбоангіопатія;
• блок мікроциркуляції;
• артеріоло-венулярний дисбаланс;
• капілярна недостатність;
• тканинна гіпоксія;
• периваскулярний набряк.

Постковідний мікросудинний синдром

Одним із найважливіших наслідків COVID-19 є ураження мікроциркуляторного русла.

Саме на рівні капілярів відбувається основний обмін киснем, поживними речовинами та продуктами метаболізму між кров’ю і клітиною.

Коли цей механізм порушується, виникає постковідний мікросудинний синдром.

Його проявами можуть бути:

• синдром хронічної втоми;
• когнітивні порушення;
• синдром «мозкового туману»;
• головний біль;
• запаморочення;
• порушення концентрації уваги;
• безсоння;
• задишка;
• серцебиття;
• похолодання кінцівок;
• оніміння пальців;
• м’язова слабкість.

У багатьох випадках стандартні методи обстеження не виявляють значних змін, тоді як проблема продовжує існувати на рівні мікросудин.

Постковідна мікротромбоангіопатія

Одним із ключових патогенетичних механізмів постковідного синдрому є мікротромбоангіопатія.

Для неї характерні:

• множинні мікротромби;
• сповільнення капілярного кровотоку;
• венулярний застій;
• блокування частини капілярної мережі;
• хронічна тканинна гіпоксія;
• порушення артеріоло-венулярної рівноваги.

Саме мікротромбоангіопатія часто пояснює ситуацію, коли пацієнт має значні клінічні скарги при відносно нормальних результатах традиційних обстежень.

Від симптомів до гемодинамічної матриці хвороби

Постковідна судинна медицина базується на принципово іншому підході до діагностики.

Мета полягає не лише у виявленні структурних змін судин, а й у дослідженні функціональних параметрів кровоплину.

Для цього оцінюються:

• артеріальний притік;
• венозний відтік;
• церебральна гемодинаміка;
• тканинна перфузія;
• стан мікроциркуляції;
• артеріо-венозна рівновага;
• артеріоло-венулярна рівновага;
• наявність гідрогемодинамічних конфліктів.

Результатом є формування індивідуальної гемодинамічної матриці захворювання.

Судинний мікроскринінг у постковідній медицині

Важливим напрямком постковідної судинної медицини став судинний мікроскринінг.

Це сучасна технологія широкоформатної візуалізації та аналітичної оцінки мікросудинного русла за допомогою цифрової оптичної капіляроскопії.

Метод дозволяє виявити:

• блоки мікроциркуляції;
• мікротромбоангіопатію;
• венулярний застій;
• артеріолярний спазм;
• порушення капілярного кровотоку;
• периваскулярний набряк;
• ознаки тканинної гіпоксії;
• резервні можливості мікроциркуляції.

Саме ці зміни нерідко залишаються невидимими при традиційних методах дослідження.

Наукові розробки НЦ «Верітас»

Науковий центр «Верітас» продовжує дослідження постковідної судинної патології в межах напрямків:

• постковідна ангіопатія;
• постковідний макросудинний синдром;
• постковідний мікросудинний синдром;
• мікротромбоангіопатія;
• ендотеліальна дисфункція;
• церебральні постковідні порушення;
• судинний мікроскринінг;
• ангіотерапія та ангіокорекція постковідних станів.

Отримані результати впроваджуються у клінічну практику Клініки судинних інновацій та використовуються для розробки персоналізованих програм відновлення пацієнтів після COVID-19.

Майбутнє медицини — у вивченні кровоплину

Пандемія COVID-19 продемонструвала, що багато захворювань мають значно глибший судинний компонент, ніж вважалося раніше.

Постковідна судинна медицина стала новим міждисциплінарним напрямком, який поєднує ангіологію, кардіологію, неврологію, мікроциркуляторну діагностику та судинну реабілітацію.

Науковий центр «Верітас» є одним із центрів розвитку цього напрямку в Україні, поєднуючи фундаментальні дослідження судинної патології з практичним впровадженням інноваційних технологій діагностики та ангіотерапії.

Ми вивчаємо не лише хворобу, а й кровоплин — головну умову життя кожної клітини організму.