У 2008 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 2 квітня Всесвітнім днем поширення інформації про проблеми аутизму

Закликаємо активізувати зусилля, щоб діти та дорослі, які мають це захворювання, в майбутньому стали повноправними членами суспільства.
Починати треба СЬОГОДНІ, щоб завтра наше суспільство стало доступнішим таким дітям та відкрило для них усіх широкі можливості.

Матеріали, представлені на  Світовому конгресі по УЗД, 4-7 листопада 2023р, Маскат, Оман

1. УЗД в психоневрологічній корекції аутистичних розладів задля ефективного лікування.
2. Значення УЗД-скринінгу гемодинамічних розладів в практиці логопеда та психолога.

Аутичність – це цілковите заглиблення людини в себе, у створений нею власний світ.
Часто виникає питання, де межа між особливостями характеру та патологією. Тому варто чітко розмежовувати хворобу й особливості вдачі.
Основний критерій психологічно здорової людини – здатність до комунікації, адаптації до соціальних вимог і самореалізації.

Тепер розгляньмо аутизацію, тобто процес заглиблення у своєрідну віртуальну дійсність. Найчастіше це спроба втекти від реальних проблем.
Слід визначити, від якої саме проблеми людина прагне сховатися – це може бути страх перед мінливим соціумом, перед спілкуванням з іншими людьми, неспроможність знайти й реалізувати себе, занижена або, навпаки, неадекватно завищена самооцінка, психотравмувальна ситуація та багато іншого.
Тому чим раніше розпочато лікування та психокорекцію, тим більше шансів адаптувати дитину й сім’ю до соціуму, дати їм змогу жити повноцінним життям.

Аутизм:
сигнали, що мають насторожити
Труднощі в соціальній сфері: дитина може не виявляти цікавості до ігор із дітьми чи рідними або до будь-якої іншої взаємодії.

Проблеми комунікації: можлива відсутність або затримка мовлення, дитина не повторює за дорослими звуків, не всміхається у відповідь на усмішку, не виявляє емоцій за допомогою міміки у віці понад 9 місяців, також можлива відсутність дитячого лепетання у віці 12 місяців, відсутність звичайних жестів, таких, як показування пальцем, простягання руки, щоб дотягтися до чогось або помахати на прощання, у віці один рік та більше – відсутність реакції при звертанні на ім’я . Можуть бути труднощі при контакті віч-у-віч.

Дивна поведінка (рухи, що повторюються): дитина може, наприклад, упродовж тривалого часу крутитися, розгойдуватися, лаштувати іграшки в лінію тощо.

Проблеми з моторикою: складнощі стосовно координації рухів, ходіння навшпиньки.

Сенсорні проблеми: підвищена чутливість до шуму, музики, світла,  запахів, одягу, купання.

ПРО АУТИЗМ – МОВОЮ ФАКТІВ

•  через аутизм потерпають 67 млн. людей у всьому світі;
• близько 3% дітей в Україні потребують психіатричної допомоги;
•  малих пацієнтів з аутизмом більше, аніж дітей із діабетом, раком та СНІДом;
• не існує медичного способу виявлення та лікування аутизму;

Однак рання діагностика й негайно розпочате лікування можуть значно поліпшити стан хворого.

• Багато великих математиків , науковців та фахівців з комп’ютерних технологій , які досягли значних професійних успіхів, страждали від аутичних розладів особистості. Яскравими прикладами є Ісаак Ньютон та Альберт Ейнштейн. Досягнувши значних успіхів у кар’єрному рості, вони залишалися суспільно та сімейно дезадаптованими у зв’язку з проблемами вербальної комунікації.

Сьогодні таким людям, незалежно від віку можна допомогти!

• дуже часто дітей з аутизмом помилково визнають хворими на олігофренію чи шизофренію;
•  сьогодні існують три основні версії виникнення аутизму – біологічна, соціокультурна та психологічна;
•  імовірність виникнення аутизму в хлопчиків у 4 рази більша, ніж у дівчаток;
• у багатомільйонному Києві немає жодного психіатричного реабілітаційного центру та дошкільного закладу державного рівня для дітей із таким розладом, як аутизм! Існують лише приватні медичні центри та клініки.

А такі заклади давали б змогу вже в ранньому віці завдяки відповідній реабілітації за спеціальними методиками (насамперед педагогічно-психологічними) допомогти дитині стати повноцінним членом суспільства.

Життя у соціальній ізоляції – сумна перспектива для осіб з аутизмом в Україні?
Усвідомлення проблеми та кроки до її вирішення
18-річний досвід діагностики та лікування дітей і дорослих із аутичністю у Клініці Судинних Інновацій показав, що, крім очевидних психологічних проблем, вони мають розлади кровопостачання головного мозку, тому одночасно із психологічно-педагогічною роботою можна й треба корегувати зміни в кровопостачанні та роботі мозку вже в дитячому віці, коли виникають такі симптоми.

Маючи позитивний досвід вилікування багатьох дітей і підлітків, ми впевнено стверджуємо, що наші авторські інноваційні технології індивідуальної медикаментозної корекції та комплексної реабілітації є прогресивними й ґрунтуються на принципах доказової медицини.

Клініка Здорових Судин сьогодні активно застосовує власні ноу-хау для відновлення здоров’я та повернення радості життя.

Подарувати радість повноцінного життя
…Чотири року тому Тетянці Г. було поставлено невтішний діагноз – затримка психомовного розвитку, аутизм та гіперактивність із дефіцитом уваги. Дівчинка проходила лікування в різних медичних закладах, проте, на жаль, позитивних зрушень так і не було досягнуто, й рідні вже мало не втратили надію на одужання дитини. Але доля нарешті всміхнулася їм і привела цю сім’ю до Клініки Судинних Інновацій.
Ми працюємо під гаслом “Хто правильно діагностує, той добре лікує”.
У Тетянки було встановлено причини розладу гемодинаміки та психологічного стану й відповідно до цього призначено адекватний курс комплексного лікування за новітніми методиками.
Маленьку пацієнтку лікували тривалий час – упродовж трьох років із перервами.

Було здійснено медикаментозну корекцію

стану гемодинаміки та інші реабілітаційні

заходи, провадилися заняття з логопедом і психологом, а також обов’язкова робота з родиною дівчинки, адже стан здоров’я будь-якого маленького пацієнта багато в чому залежить від найближчих для нього людей.
Тетянка хоче, коли виросте, стати лікарем, щоб допомагати людям відновлювати втрачене здоров’я.
Нещодавно мала школярка разом зі своєю родиною завітала до Клініки Судинних Інновацій, щоб іще раз сказати щирі слова вдячності лікарям, які подарували цій сім’ї радість повноцінного життя.

 Подарувати радість повноцінного життя

….Кілька років тому до нас звернулись батьки із семирічним сином. Його звали Вова. Він не реагував ані на що, жив у власному замкненому світі. Чому звернулися? Час було вирішувати щось зі школою: до якої віддати – спеціалізованої чи масової? Мама об’їздила всіх спеціалістів і в Москві побувала. Скрізь чула одне: аутизм невиліковний.
Тричі ми зустрічалися з нею (до речі, хлопчик – пізня та єдина дитина у родині науковців). Врешті переконали жінку: вади розвитку її сина мають причину – порушення кровопостачання головного мозку, – і з цим треба боротися. Не можна відмовитися від шансу на те, що Вова зможе стати нормальною людиною та знайти своє місце в житті.
Коли хлопчик після першого місяця лікування почав звертати увагу на маму й тата, а згодом зреагував на новеньку курточку (підійшов до дзеркала подивитись на себе в обнові), батьки були вражені.
Нині наш пацієнт навчається в звичайній школі. На свій день народження він приніс у клас торт зі свічками, а не так давно боявся вогню.
Іноді тим, хто звертається до нас, ми змушені казати під час знайомства неприємні речі, а саме: батьки не мають морального права опускати руки перед “невиліковністю” аутизму. Таких дітей, якщо їх залишають без лікування й допомоги рідні, суспільство жорстко відштовхує.
Сьогодні аутизм – лихо, яке намагаються подолати в багатьох західних країнах, а не тільки в нас.

Працювати з батьками нам доводиться не менш наполегливо, ніж із їхніми дітьми.
Ну, а з Вовою ми ще зустрінемося. Робота триває.

Особливості лікування пацієнтів з аутизмом у Клініці Судинних Інновацій

Комплексний підхід.
Лікування аутичних дітей здійснюється комплексно та поетапно й за умови обов’язкового контролю стосовно стану ЦНС методами об’єктивізації, до яких належать ультразвукова допплерографія, комп’ютерна капіляроскопія, електроенцефалографія, що доповнюється оглядом дитячого невролога, логопеда, психолога, психіатра, педіатра. Процес лікування неодмінно передбачає психотерапевтичну роботу з батьками й найближчим оточенням пацієнта.
Якщо не застосувати хоча б одну з цих ланок впливу, то ми позбуваємося цілої низки можливостей у роботі з такими дітьми. Кожну з цих ланок логічно обумовлено, вона підтримує та підсилює дію іншої.

Програма курації дітей з аутичними розладами базується на результатах зазначених вище обстежень. Зрозуміло, що процес лікування не має чітко визначених термінів одужання, бо віддаленість кінцевого результату не тільки випливає з тяжкості проявів хвороби, але й залежить від індивідуальних особливостей конкретної дитини, а також від її соціального оточення, рівня педагогічної занедбаності тощо.

Індивідуальний підхід. Кожна аутична дитина має власні специфічні причини відхилення від нормального розвитку та ступені вираженості й важкості захворювання, тому без застосування комплексного індивідуального підходу не можна розпочинати лікувальний процес.

Дитині індивідуально добирають комплекс медикаментозної терапії, зокрема щодо корекції артеріовенозної та лікворної рівноваги, за авторською методикою під інструментальним контролем (“Спосіб використання композицій лікарських засобів для корекції артеріовенозного дисбалансу”, патент Держпатенту України № 72868 А від 31.12.03), логопедичні, кінезитерапевтичні та психокорекційні заняття, що допомагає комплексно впливати на нерозвинені функції.

Розвиток соціальних відносин. Соціалізація як один із лікувальних факторів у комплексному веденні аутичних дітей базується на основних педагогічних принципах – індивідуальності, поступовості, безперервності.
Спочатку треба налагодити стійкий довірчий контакт із дитиною в індивідуальній роботі кінезитерапевта, логопеда, психолога та педіатра. Лише після цього поступово формується група з двох-трьох, а згодом трьох-чотирьох дітей, які мають аналогічний рівень розвитку. Схему занять коригують під колективну програму.
Лікар навчає взаємодії з іншою дитиною, керує процесом щодо черговості виконання завдань, навчає роботі в парі. На цьому етапі важливо підтримувати емоційно позитивний настрій дитини, оскільки зазвичай у неї виникає чергове адаптаційне напруження й навіть страх. У цей час дитина вже спроможна розуміти й виконувати вербальні та невербальні команди, дотримуватися структури заняття.
Наявний кінестатичний , психологічний, логопедичний та емоційний багаж, який було одержано на попередньому етапі та який став звичним для неї, потребує корекції самою ж таки дитиною, що спонукає до ініціативності й пошуку контакту з іншими дітьми. На групових заняттях здійснюються різноманітні прийоми, що допомагають дитині зняти страх перед спілкуванням.
Після адаптаційного періоду, який набагато коротший від аналогічного на попередньому етапі, аутична дитина «вплітається» в колективну поведінку під контролем інструктора з кінезитерапії, психолога, логопеда. Спостерігаються дедалі частіше контактування через погляд, адекватна емоційна реакція, ініціатива щодо вже відомих пацієнтові завдань, відчуття суспільного плану при ігровій діяльності.

Робота з батьками. Така робота відіграє надзвичайно велику роль у лікувальній програмі щодо дітей з аутизмом. Здійснює її насамперед психолог. Із батьками працюють у двох напрямах. Перший – навчання батьків правильній взаємодії з дитиною з урахуванням її особливостей та корекція психоемоційного стану батьків. Батьки дітей з аутизмом часто не уявляють усієї глибини проблеми при слабко вираженій аутизації й не можуть дати їм раду при сильно вираженій.
Дитина здебільшого спілкується саме з батьками та перебуває під їхнім впливом, і дуже часто причини психологічних проблем маленького пацієнта пов’язано з особливостями характеру батьків. Тому батьки навчаються способам спілкування та психокорекції, їм розповідають про причини порушень у дитини; нерідко заняття з логопедом, кінезитерапевтом та психологом проводять одночасно з дітьми та батьками. Таким чином, батьки стають нашими помічниками в роботі з дітьми. У процесі цієї роботи змінюються й діти, і батьки.

Корегуючи психоемоційний стан батьків, ми в першу чергу допомагаємо їм подолати прагнення до гіперопіки над дитиною, позбутися страху за неї, жалощів стосовно себе, а також негативного ставлення до медичного персоналу, пояснюємо, що не можна надавати дитині неадекватну допомогу без урахування її реальних можливостей і не варто обговорювати хворобу та психологічний розвиток дитини з іншими в її присутності.

Якщо ваша дитина має ознаки аутизму, не зволікайте – дайте їй реальний шанс стати повноцінним членом суспільства й починайте лікування та психологічну корекцію вже СЬОГОДНІ!

І результат не забариться!

www.inno-health.com.ua